Чи достатньо у Білорусі сил для вступу у війну проти України: пояснення експерта

Про це розповів Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network, в ефірі Радіо НВ, пише НВ.

 - Як ви ставитеся до останніх повідомлень, що вони готуються, вони концентруються, навчання проводять? І зараз надійшло повідомлення, що перекидають військову техніку ближче до кордону з Україною.

- На жаль, скажу так: дійсно, що багато білорусів, особливо, хто колись мав контакти, не знаю, чи є якийсь зараз обмін на кордонах, можливо якийсь дуже маленький. Але колись українці з білорусами жили дуже відкрито, в нормальних відносинах. Нам з білорусами нічого ділити, ми завжди відносились добре до свого дружнього сусіда, і вони так само намагались. Зараз ситуація така, я знаю трішки внутрішню обстановку в Білорусі, - спецназ, десантники підуть виконувати наказ.

- Спецназ і десантники підуть спільно з росіянами, чи будуть якісь окремі білоруські підрозділи?

- Очевидно. Зараз, до речі, відзначається цікава деталь: раніше навіть на всіх навчаннях Cоюзної держави підрозділи білорусів і росіян діяли, хоча і в одних замислах, одних операціях, але вони діяли порізно. Зараз вже формується навіть батальйонно-тактичні групи спільні. Є ротні-тактичні групи, наприклад, білоруська, але вона може бути об'єднана в російський підрозділ. Очевидно йде вже злагодження білоруських і російських підрозділів. Це все робиться досить інтенсивно.

Я думаю, що якщо дійсно буде йти проведення наступальної операції знову з території Білорусі, то вони будуть діяти вже разом - і білоруси, і росіяни. Там насправді інтеграція білоруського офіцерства, особливо старшого, вона надзвичайно висока з Росією. Тому що фактично всі старші офіцери закінчували академії в Росії, в Москві, або в інших містах. Всі вони вербувалися, або були спроби вербовки ФСБ. І тому, якщо казати, що там білоруський підрозділ, то насправді на рівні офіцерства - це більше російські підрозділи, ніж білоруські.

Якщо піде мобілізація лукашенківська, от тут білоруси можуть показати, скажімо так, реально своє відношення до білоруського режиму і до України. А спецнази і десантники - підуть і будуть знищені, їх переріжуть. Але от у них немає розуміння цього, що їх переріжуть, що є ненависть. Вони думають, що тут є групка нацистів і вони допоможуть українцям звільнитися від цього ярма, яке націоналісти, оці фашисти над бідними українцями встановили.

Дійсно є зазомбованість, тому що тих же спецназівців, чи десантників, вони їх тримають в такому інформаційному вакуумі, виховують досить закритими з точки зору розуміння ситуації, особливо за межами Білорусі. Ще одна деталь: Лукашенко ж застосовував армію проти протестувальників, застосовував проти своїх же людей, проти білорусів тих самих спецназівців і десантників.

І вони нормально виконували завдання. Поруч з ОМОНом вони так само трощили голови простим білорусам просто за те, що вони посміли якось там щось покричати, чи поспівати. Білоруси проводили дуже ж спокійні протести, ходили, посміхалися. В результаті репресії на них навалилися дуже страшні. І армія в цьому приймала участь. Тут немає жодних ілюзій, що вони виконають наказ.

- Нам відома кількість цих «путінсько-лукашенківських зомбі»?

- Близько 15 тисяч, може трошки менше, може трошки більше. Але ось так. Це та кількість, яка найбільш ймовірно піде в наступ на Україну.

- Коли це може статися, як ви вважаєте?

- Зараз підстав вважати, що вони вже готові - немає. Тобто вони довгий час вже готуються, проводять навчання, то вводять на територію Білорусі, то виводять. Зараз те, що ми спостерігаємо, що створюється інфраструктура. Це відзначаємо десь близько двох місяців. Заводяться системи розвідки, системи зв’язку, будується система шпиталів, будується система протиповітряної оборони.

Тобто розташовуються додаткові системи зенітно-ракетні комплекси, які очевидно будуть прикривати ті війська, які будуть розгортатися в подальшому. Ударного угруповання ще не видно. Зараз відбувається в тому числі злагодження батальйонно-тактичних груп за участі білорусів і росіян. Але кількість ще недостатня.

Тобто росіян близько 9, або 10 тисяч на території Білорусі, а цього явно недостатньо. Якщо взяти 15 тисяч білорусів плюс 10 тисяч росіян — це щось не дуже потужне, їм треба мінімум 50 тисяч.

- Те, що ви говорите і підтверджує інформацію про те, що буде продовжено цю мобілізацію, особливо інтенсивно після Нового року. Якщо це станеться, куди будуть кинуті ці «чмобіки»?

- Якщо ми лінійно прогнозуємо, що ось росіяни зроблять те, а потім вони зроблять те. У нас тут ще є один гравець і він називається Збройні сили України. [Вони] мають свої плани. Наприклад, якщо ми змоделюємо ситуацію, що зараз українська армія починає наступ, або на Сватівсько-Старобільському напрямку, або на Мелітопольсько-Бердянському напрямку, то для росіян трошки ситуація зміниться. Треба буде гасити ці пожежі в зовсім інших місцях, де вони зараз концентруються. Вони на Бахмут вкладаються свої ресурси — і людські, і артилерію. Є інформація, що в них вже реальний дефіцит арт-припасів.

Вони вже знизили інтенсивність саме через те, що банально не вистачає для того, щоб створювати ці вогневі стіни. Тут є причина не тільки в тому, що у них закінчуються ці запаси, а тому, що українська армія дуже ефективно б'є по складам з боєприпасами, по логістиці. Тобто вони просто не встигають поповнювати ці запаси. І тому я думаю, що поки вони будуть готувати свою інфраструктуру для наступу з Білорусі, українська армія все ж таки змінить конфігурацію оцього поля бою, на яке ми зараз дивимося.

І їм буде вже не до того, щоб робити щось з Білорусі. Уявімо собі, що українська армія звільнила Луганську область, хоча б північну частину, і перерізала російське угруповання на півдні. Звісно було б логічно передбачити: «ок, створимо зараз 100 тисяч військ в Білорусі і почнемо рухатися з півночі. І це примусить Україну відволіктися і відтягувати свої сили з півдня і сходу на північ».

 Але в цих умовах, хто дасть гарантію, що «мобіків» оцих в Білорусі не буде розбито? Лукашенко це дуже чітко розуміє. Він може зараз свій останній капітал, тобто ці 15 тисяч, які готові за нього воювати, вкинути в топку Україну, а потім виникає цікаве запитання для Лукашенко: «а хто за мене буде далі воювати». Народ же може й вила розгорнути.

- Це по суті його особиста гвардія?

- Так, фактично так. В нього є ОМОН і є ця особиста гвардія - це спецназ і десантники, які можуть його захистити. Це досить важка і досить ефективна сила. Але якщо вона буде розбита, то [Лукашенко] відкривається і росіянам повністю. Тобто росіяни його можуть взяти, вони і зараз його Новичком можуть в принципі взяти без проблем, тут не треба з десантниками битися. Але з іншого боку, тоді він взагалі втрачає будь-який ресурс силовий - і росіяни його можуть взяти легко, і білоруси його можуть взяти легко.

Якщо буде розгром білоруських військ на українській території, далі піде вже зворотній ефект. Коли білорусам можна буде показати, що: «шановні, тепер ваш час наступає. Тепер ви беріть владу в цій країні і будуйте нормальну, демократично-європейську державу». І це має зіграти. Лукашенко, я впевнений, це розуміє. І тому через свою шкуру, за яку він боїться, він і не хоче вступати в цей конфлікт.

- За такого сценарію допоможе не лише батальйон Калиновського, я так розумію. Які ще батальйони допоможуть, ми не будемо говорити, але є таке відчуття, що можуть нарватися і по крупному?

- Головне, щоб тут білоруси зібралися з думками і зрозуміли, що їхня доля в їхніх руках. Не треба чекати, що прийдуть українці, Захід, чи хтось ще, або Лукашенко добрий стане, або Путін якогось доброго гауляйтера пришле. Тому що в Білорусі до сих пір багато є думок: як їм, чи через мирні протести знову готуватися до виборів, що викликає в мене дуже щиру посмішку. Які протести? Вже не можна буде взяти в руки владу просто протестами. Ніяких виборів в Білорусі вже більше ніколи не буде, крім тих, які народ сам призначить. Не треба вже чекати нікого.