«Думали, живими вже не виберемось», - волинянка про землетрус у Туреччині

«Думали, живими вже не виберемось», - волинянка про землетрус у Туреччині

Землетрус у Туреччині потужністю 7,8 бала, який трапився зранку у понеділок, 6 лютого, був найсильнішим із 1939 року. Станом на зараз уже відомо про понад 5 тисяч жертв внаслідок цієї катастрофи. Рятувальники продовжують розбирати завали.

Лариса Челік – уродженка села Доросині на Волині, яка останні чотири роки проживає у Туреччині, у коментарі виданню ВСН розповіла, що того страшного ранку вона прокинулася наляканою від незрозумілих поштовхів. 

«Ми проживаємо у місті Шанлиурфа, що за 200 кілометрів від самого центру землетрусу м. Кахраманмараш. Попри це, нас теж дуже трусило. Я прокинулася від того, що сильно трусилося ліжко, на якому спали. Поки ми зрозуміли, що робиться, тікати на вулицю уже було пізно. Тож певний час сиділи в кімнаті біля стіни і просто молилися. Думали, живими вже не виберемось», - пригадує волинянка. 

Потужність поштовхів у її місті була такою, що втриматися на ногах було неможливо. Жінка додає, що у квартирі повідкривалися шафи, звідки повилітали речі, вазони, попадали усі декоративні прикраси.

«Думали, живими вже не виберемось», - волинянка про землетрус у Туреччині
Наслідки землетрусу у м. Шанлиурфа

«Ми живемо у новому районі міста, тож всі нові будинки зводять з урахуванням ризику землетрусу. Тому вони не впали, але і ззовні, і всередині пішли великі тріщини. У старих районах будинки не такі, слабкіші, тому дуже багато не вистояли», - пояснює Лариса Челік. 

Лише у її місті, що за 200 км від епіцентру землетрусу, повністю зруйновано 20 будинків, пошкоджено – набагато більше. 

«Але порівнюючи з іншими містами, - додає волинянка, - це нічого, адже там рахунок на тисячі зруйнованих будівель».

Коли перший землетрус стих, жінка з чоловіком та донечкою вибігли на вулицю, хотіли швидко покину місто. Але там уже був хаос... 

«Думали, живими вже не виберемось», - волинянка про землетрус у Туреччині
Наслідки землетрусу у м. Шанлиурфа

«Люди кричали, плакали. По всьому місту – страшні затори. Усі почали втікали в села, або на території, де не було б будинків. Ми теж хотіли, але виїхати уже було неможливо. До всього ж ішов дуже сильний дощ, тримався туман. З 4:30 ранку і весь день ми просиділи в машині. Поштовхи тривали», - розповідає пані Лариса. 

Друга хвиля поштовхів, менш сильних, повторилася після обіду. До того часу родина волинянки покинула місто та виїхала на територію аеропорту. Вночі незначні поштовхи повторилися, а о 6 годині ранку 7 лютого сім’я знову прокинулися від значного поштовху. 

Населення попередили, що поштовхи можуть повторитися ще протягом кількох найближчих днів. 

Читати також: 

Текст - Любов Максимчук 

Можливо зацікавить