«Єдине, що могла зробити, це чекати і молитися...» - мати полоненого азовця з Волині
21-річний військовий з полку «Азов» з Устилуга Богдан Береза перебуває у полоні протягом шести місяців. Його мама Наталія живе надією, що син повернеться додому і не припиняє його пошуки.
Про це повідомляє Жанна Білоцька у фейсбуці.
«Богдан проходив службу у Національній гвардії у полку «Азов». Не приховував, що йому подобається, і я змирилася з його рішенням, хоча дуже переживала» - розповідає пані Наталія.
«З початком повномасштабного вторгнення жила у постійному стресі та очікуванні звістки. Остання дислокація їхня була у Маріуполі, де майже зовсім не було зв’язку. Наприкінці лютого він подзвонив і повідомив, що зв’язку може не бути зовсім.
Відтоді не було жодного повідомлення. І лише 16 березня, у день його народження, вночі пролунав дзвінок. Чоловічий голос спочатку перепитав, чи я є мамою Богдана, після чого повідомив, що син живий. Та коли попросила дати йому слухавку, відповів, що він на завданні. Дзвінок мені видався сумнівним, оскільки співрозмовник говорив російською, що не вселяло довіри.
Згодом дізналася, що Богдан був контужений та отримав поранення, але просив нічого мені не казати. Якраз тоді на «Азовсталі» були важкі бомбардування, чимало хлопців загинули, багато було поранено. Дізнатися про ситуацію не було можливості, оскільки син не виходив на зв’язок. Єдине, що могла зробити, це чекати і молитися», - ділиться мати військового.
Останнє повідомлення від Богдана надійшло 3 травня, відтоді жодної звістки від нього не було. У пошуках інформації щодо його перебування Наталія Іванівна зверталася у різні інстанції. В одних син з 5 травня числився зниклим безвісти. Та у червні жінка отримала повідомлення з військової частини, що той перебуває у полоні. Хоча російська сторона не надала жодного підтвердження про його перебування.
«Півроку невідомості, дев’ятий місяць пекла і нестерпного болю, який доводиться переживати щодня, щогодини, щохвилини в очікуванні звістки від моєї дитини. Де він? Що з ним? На ці питання немає жодної відповіді. Та я вірю, що він живий, і одного дня зможу обійняти його.У цій страшній невідомості живуть сотні матерів, сини яких перебувають у полоні. Щодня прокидаючись і засинаючи, просять Бога повернути їх живими та неушкодженими», - ділиться Наталія Береза.
Жінка не припиняє пошуки сина і просить відгукнутися усіх, кому відома інформація про стан та місце перебування хлопця.