«Маленькому синові сказали, що тато пішов до Бозі» : спогади про 29-річного Героя з Волині Євгена Ворошика

«Маленькому синові сказали, що тато пішов до Бозі» : спогади про 29-річного Героя з Волині Євгена Ворошика

Вона досі пише коханому повідомлення і мільйонний раз прослуховує останнє голосове від нього, записане перед смертю. Вона щотижня приносить йому хризантеми і розказує, як син поводить себе в садочку. Марія Ворошик – дружина загиблого на війні волинянина Євгена Ворошика, який 9 років воював за рідну землю, поділилися спогадами про свого чоловіка.

Назавжди 29-річний Герой віддав життя за Україну, - йдеться у сюжеті 12 каналу.

«Кохана, ви виспались? Як самопочуття? Що наш красунчик синочок», - це останнє повідомлення від чоловіка Марії Євгена. Голосове, записане ще 4 жовтня відтоді вона прослухала десятки разів. 

Євген Ворошик народився і виріс у Володимирі у 2013 році підписав контракт зі Збройними Силами України. В 2016 році одружився із Марією.

«Він називав мене «кохана, сонечко, рідна». Говорять, така любов буває раз у ніколи. Це дійсно було щире кохання», - розказує дружина Героя.

Марія показує світлину, де вона вже при надії. Втім дізнається про це лише через декілька днів.

«Я йому сказала, що він скоро стане татом. Він дуже зрадів, бо ми дуже хотіли цю дитину», - розповідає Марія.

6 років сімейного життя, розказує Марія, завжди були на відстані. Євгеній приїздив зі служби на день або на годину в тиждень.

«Кожен день, як він приїжджав додому зі сходу, перший, до кого він біг - це до сина і запитував «як наш суперсинок?», - ділиться спогадами жінка.

От тільки коли тато повернувся додому у жовтні, 2-річний Кирило так його і не побачив.

«Ми йому пояснили, що тато вже не приїде. І що тато пішов до Бозі. І якщо у нього питають, він так і каже, що тато у Бозі», - каже матір дитини.

Головний сержант, командир відділення взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї управління та артилерійської розвідки 14 бригади імені князя Романа Великого Євгеній Ворошик помер 4 жовтня 2022 року в лікарні Харкова. Під час контрнаступу на Харківщині росіяни завдали йому важкого поранення. У лікарні чоловіка врятувати не змогли. Марія досі пам’ятає, як на порозі свого будинку побачила двох військових та жінку-медичку.

«Я зрозуміла, чого вони прийшли, бо Женя на зв’язок уже не виходив. І єдине, чого вони могли прийти - це повідомити про його загибель», - розказує жінка.

Напередодні Євген давав дружині настанови, мовляв, якщо день чи два він не виходить на зв’язок - хвилюватися нічого, якщо ж більше - пора. Утім, сталося вже інакше - військові постукали в її дім на наступний день після зникнення чоловіка.  

«Зайшла до хати і заплакала. Я ще вранці зрозуміла, що таке дійсно може статися. Тільки я не хотіла в це вірити», - розповідає Марія.

На могилі Євгена Ворошика безліч вінків та величезний оберемок білих хризантем. Колись Євген носив ці квіти Марії. Тепер вона щотижня приносить йому.

«Коли ми його ховали, я сказала «Коханий, з білих хризантем все почалося, ними й закінчиться». Це перші квіти, які він мені подарував», - каже жінка.

У день похорону Євгена, каже Марія, квітів, як і людей, було дуже багато.

Євген 9 років воював за Україну. Він пройшов усі гарячі точки Донбасу. Під час повномасштабної війни на Київщині він із побратимами знищив ворожу колону та зупинив просування окупантів. У травні на Луганщині військовослужбовці під командуванням сержанта Ворошика відбили атаки росіян та знищили техніку з ворогами. «Я ним пишалася. Було й таке, що за один виліт орієнтовно до 300 ворогів, можна іронічно сказати, переходили на темну сторону», - зазначає жінка.

Нині дружина загиблого за Україну Євгена Ворошика всіма силами намагається домогтися, аби її чоловікові присвоїли звання Героя України посмертно.

Це важливо для матері, яка поховала дитину, для сестер, що оплакують брата, для неї - молодої вдови і 3-річного сина Кирилка, який починає розуміти, чому зустрічається з татом на цвинтарі.

«Я запитую в нього, чому ти плачеш, що сталося, а він каже «Я сумую за татом», - ділиться спогадами жінка.

Читайте також:

Можливо зацікавить

11 січня отримав поранення і повернувся на війну, а 23 січня героїчно загинув: спогади про захисника з Волині
історії війни

11 січня отримав поранення і повернувся на війну, а 23 січня героїчно загинув: спогади про захисника з Волині

На Волині попрощалися із Героєм Михайлом Тимчишиним
фото

Мужньо захищав нашу Батьківщину: у Луцькому районі поховали Героя Михайла Тимчишина. Фото

Герою з Луцька навіки 30 років
історії війни

Мобілізували у березні, а у червні командир повідомив батькам страшну звістку: спогади про молодого Героя з Луцька

дзюдо війна

10 місяців вважали зниклим безвісти: титулований дзюдоїст з Луцька загинув у бою на Донбасі

На щиті Луцьк
відео

Трагічний день: до Луцька «на щиті» востаннє повернулись полеглі Герої

О 20 годині сказав, що йде «на позицію», а за годину - був вже у вічності, з якої не повертаються: спогади про Героя з Волині
історії війни

О 20 годині сказав, що йде «на позицію», а за годину - був вже у вічності, з якої не повертаються: спогади про Героя з Волині

Соледар Герой України

Майже 40 днів лікарі боролися за його життя: 23-річному захиснику з Волині просять посмертно присвоїти державну нагороду

Виливають гноївку на поле: мешканці Володимира нарікають на сморід від свинокомплексу

Виливають гноївку на поле: мешканці Володимира нарікають на сморід від свинокомплексу

Бої за Соледар

Поліг під Соледаром: Герою з Волині навіки 25