На Волині громада на колінах прощалася з загиблим військовим

Про це повідомляють на у Берестечківській громаді.

Народився Василь Гарасюк у селі Старики. Всім серцем бажаючи волі й незалежності своїй Батьківщині, у 2014 році без жодних вагань став на її захист. Там, на сході України, виконуючи бойове завдання, отримав поранення, проте незадовго, взявши до рук зброю й міцно обійнявши матір, далі поспішив на передову.

З повномасштабним вторгненням росії на нашу землю, Василя Григоровича знов було призвано до лав Збройних Сил України. Військову службу ніс стійко та віддано у військовій частині міста Луцька. Однак пережите не минуло безслідно для 41-річного чоловіка. Певний час лікувався в госпіталі. 20 липня ж уся Берестечківська громада здригнулася від болючої звістки, що Василя не стало.

22 липня Герой востаннє вернувся в місто. Траурний кортеж із домовиною Василя Гарасюка рухався такими рідними йому вулицями… Падаючи на коліна та заливаючись слізьми, дорослі й діти супроводжували загиблого спочатку до батьківської хати в село Старики, далі – на майдан Соборності міста Берестечка, де собором священнослужителів Православної церкви України була відслужена громадська панахида.

«Неможливо підібрати слів співчуття, котрі б змогли полегшити біль матері, яка хоронить сина», - наголосив у прощальному слові декан Берестечківського благочиння отець Володимир Курчин.

Водночас додав, що горе Поліни Гарасюк нині подвійне, адже тоді, коли по новопредставленому Василю виповниться 40 днів, вона поминатиме ще одного свого сина… у його роковини…

«Страшна орда ступила на нашу землю, і хоче поставити українців на коліна. Проте ці варвари не врахували, що наш народ стає навколішки тільки перед Господом Богом та перед своїми Героями», - промовив Берестечківський міський голова Ігор Грудзевич біля домовини з тілом померлого військовослужбовця. Заодно від імені громади звернувся: «Спасибі тобі, Василю, за твій ратний труд, за твій подвиг! Смерть таких патріотів як ти – це велике горе не лише громади, але й усієї неньки-України».

Відспівали Василя Гарасюка у Свято-Троїцькому соборі міста Берестечка. Перед тим, як процесія попрямувала на міське кладовище, настоятель святині отець Миколай Качмар у прощальній промові назвав похорони Героїв болючим нагадуванням про те, якою дорогою ціною нам дається життя під мирним небом…

Хоронили Василя Гарасюка із військовими почестями. Як належить Герою, його світлу пам’ять вшанували виконанням Державного Гімну під звучання духового оркестру та трикратним залпом салютної групи.