«Очі бояться, а руки роблять»: волинянка зробила бізнес на своєму хобі

Про неї розповідає Любомльська громадсько-політична газета «Наше життя».

«На своє 12-річчя наважилася спекти першого торта, - пригадує Тетяна. - Рецепт був простенький: декілька коржів «бабок», перемазані маслом зі згущеним молоком і зверху посипані перетертим шоколадом. Все робила самотужки, без маминої допомоги і, звісно, раділа, коли випічка вдалася».

На перших початках це було хобі, якому дівчина приділяла увагу від випадку до випадку, а от більш ґрунтовно цією справою зайнялася два роки тому, після того, як вийшла заміж.

«Родичі подарували мені два тістоміси, решту всього необхідного, придбала сама, - розповідає жінка. - У родині і по моїй лінії, і по чоловіковій усі люблять солодощі, тож є кого радувати. Коли ж щось готую вперше, везу на пробу мамі. Вона у молодості також пекла, тому завжди може підказати, чи чогось забагато, чи навпаки - бракує. Жартома кажу, що мама у мене і дегустатор, і консультант».

За фахом вона офіціант-бармен, а кулінарну справу опановує самотужки.

«Хотіла спершу піти на платні курси, але невдовзі зрозуміла, що це даремна трата часу, — каже, — адже в Інтернеті є багато безкоштовних, за якими можна навчатися онлайн».

Поступово хобі перетворилося у невеличкий підробіток - з’явилися перші замовники. Тетяна розповідає, що дебютувала, коли пекла торт для сусідки.

«Він був у формі серця, декорований трояндами з крему. Зрозуміло, що хвилювалася, адже це перший раз, коли печеш для замовника. Але ще більше переживала чоловікова мама: буквально не відходила від мене, підказувала, радила. Вже навіть коли я віддала виріб, то потім цікавилася у сусідів, чи все добре, чи сподобався, чи смачний», - з усмішкою пригадує співрозмовниця.

Нині у Тетяниному доробку чимала кількість різноманітних тортів, переважно з нагоди днів народження. Щоправда, каже, коли почалася війна, замовлень поменшало - все-таки не до святкувань людям. Її сторінка у соцмережі буквально всіяна відео і фотографіями готових виробів, які вражають розмаїттям кольорової гами та декору. Поряд із традиційними квітами можна зустріти досить оригінальні ідеї оформлення. Наприклад, торт до повноліття у формі числа «18», у формі білої чоловічої сорочки з «метеликом»; юному футболісту — у формі м’яча; для мами, декорований свіжими фруктами… І навіть торт, прикрашений написом

«Ти станеш татом» і крихітними відбитками дитячих слідів випадало пекти на замовлення…

До слова, кожен виріб, який замовляють, доставляється на картонній підкладці, де зазначено ім’я майстрині, адреса сторінки у соцмережі й номер телефону. Замовниками солодощів є переважно жителі Забужжя, сусідніх Будників, Столинських Смолярів, зверталися також люди з Любомля, Куснищ, Згоран, Лукова.

Тетяна розповідає, що рецепти та ідеї декору з’являються по-різному: спочатку брала з Інтернету, зараз старається імпровізувати й придумувати щось своє. Загалом, каже, відсоток авторських ідей порівняно із запозиченими зріс за останній період.

«Хочеться створювати щось своє, - ділиться співрозмовниця. - Буває, люди замовляють торт і кажуть: зроби на свій розсуд. Тоді з’являється більше можливостей для творчості. Аналізую, продумую, виходжу з матеріалів, які маю під рукою, - і вперед. До речі, нині, зважаючи на те, що розпочався піст, міркую над тим, як спекти торта, щоб він був гарним, смачним і водночас пісним. А ще є ідея спробувати спекти коровай. Думаю зробити це, коли мої батьки відзначатимуть срібне весілля. Це буде через два роки, тож час на теоретичну і практичну підготовку ще маю. Ідею тримаю на блокноті.

Запитую, який етап у випічці є найскладнішим.

«Якщо чесно, то для мене така робота завжди в радість, ніяких особливих складнощів немає, - відповідає. - Мабуть, найскладніше все ж декорування. Коржі, крем - з цим немає проблем. Скажімо, якщо крем не вийшов, його можна переробити. Якщо ж йдеться про елементи декору, то просто може не бути такого запасу матеріалу, щоб встигнути переробити, якщо раптом щось піде не так. У мене, наприклад, заготовки з мастики, які використовують, коли прикрашають виріб, ще не виходять так, як хотілося б. Отож, є ще над чим працювати і чому вчитися».

Майстриня розповідає, що на приготування одного торта потрібно працювати упродовж трьох днів. Ні, це не означає, що протягом цього часу весь час потрібно стояти біля роботи.

«Так, у перший день випікаються коржі, які мають протягом 12 годин стабілізуватися. Відтак, найбільш оптимально пекти їх ввечері, щоб за ніч вони «відпочили», - каже Тетяна.- Далі приходить чергакрему. Якщо він не на заварній основі, то можна готувати й вранці, якщо ж заварний, то готую його одночасно із коржами — також звечора, щоб охолонув. На другий день коржі перемазуються і знову потребують стабілізації протягом 8-12 годин. На третій день роблю фінішне покриття і декор. Якщо він складний і знаю, що це не квіточки чи кульки, то стараюся завчасно поробити заготовки і вже потім усі фігурки поставити зверху. Якщо ж не витримувати усіх вимог щодо часу, то торт може не вдатися».

Наостанок про те, що потрібно аби виріб вдався.

«Насамперед - якісні продукти, гарний настрій і обов’язково любов до того, чим займаєшся, - каже Тетяна. - Коли мені замовляють торта, дуже радію, і справа не в тому, що це заробіток - це робота, яку люблю, плюс додаткова нагода «підтримати» кондитерську форму. Інколи замовляють такі торти, що на початку не впевнена, чи в мене вийде. Щоразу ризикую, беруся за складне декорування, знаю, що може не вдатися, але все ж, як мовиться, очі бояться, а руки роблять».

Василь БОРОВИЦЬКИЙ

Читайте також:

• Зробила бізнес на макраме: волинянка плете з ниток ангелів.
• Волинянка виготовляє кількаметрові квіти та оригінальні світильники
• Хлопець з Волині працює шеф-кухарем у Празі
• На захоплення вплинула мама: хлопець з Волині випікає солодощі з 11 років