У Луцьку розпочався проєкт з відродження фольклору на українсько-польському прикордонні

У Луцьку розпочався проєкт з відродження фольклору на українсько-польському прикордонні

У Палаці культури міста Луцька відбулася стартова конференція в межах проєкту «Спільна культурна спадщина: відродження фольклору на українсько-польському прикордонні», що фінансується Європейським союзом в межах програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь (нині виключена з програми – авт.) Україна 2014-2020». 

Подія відбулась 16 березня, повідомляє «Район культура».

Модераторкою конференції стала Тетяна Гнатів, директорка департаменту культури Луцької міської ради.

Ірина Чебелюк, заступниця міського голови, доєдналася до конференції через відеозв’язок та  зазначила, що цей проєкт є важливим та символічним на тлі війни, яка ведеться за культуру та ідентичність. Також підкреслила, що спільні проєкти нашої громади, які пов'язані з культурою, завжди є цінними та цікавими, тому не сумнівається в успіху даної справи.

Своєю чергою Матеуш Маршалек, віцеконсул Генерального Консульства Республіки Польща у Луцьку, звернув увагу на особливе значення співпраці між адміністративними одиницями двох країн. 

Також з вітальними промовами виступили начальниця управління міжнародного співробітництва та проєктної діяльності Луцької міської ради Анна Вінцюк та начальниця управління зовнішніх зносин та міжнародної технічної допомоги департаменту економічного розвитку Волинської ОВА Ольга Білітюк. 

Розпочала презентацію Катерина Нагірська, координаторка проєкту. Вона розповіла про завдання проєкту – це створення туристичної мапи, яка має показати фольклорну спадщину українсько-польського прикордоння, програма культурного обміну, яка дозволить учням луцьких закладів відвідати етношколу у Волі Ухруській та збір фольклорної спадщини по обидва боки кордону з його записом, систематизацією і цифровізацією. Також планується в обох містах проведення фестивалю «Етнокультура – сила, що нас єднає». 

Після цього до відвідувачів конференції звернувся Мірослав Конєчни, директор школи у Волі Ухруській. Саме заклад під його керівництвом має стати основою для вже вищезгаданої етношколи. Як виявилось, місцеве керівництво має великий досвід співпраці з Україною, адже Мірослав кілька хвилин перераховував спільні реалізовані проєкти, починаючи з 2006 року. 

Ольга Чуріна, директорка Луцької музичної школи №1 імені Фридерика Шопена розповіла про плановані здобутки від участі в проєкті. Це, зокрема, виготовлення етнокостюмів для творчих колективів музичної школи та придбання особливих музичних інструментів (кобза наприклад). Пані Ольга також акцентувала увагу на нових підходах до навчання молоді у музичній сфері, закликала з особливим трепетом ставитися до проявів творчості та повністю вилучити з навчального процесу залишки радянської шаблонності.

Після кава-брейку стартувала пленарна частина, де виступили експерти з досліджень українсько-польського фольклору. 

Агата Кусто та Беата Максимюк-Пацек, польські етнографки, докторки гуманітарних наук, розповіли про особливу цінність народної творчості у вивченні минулого та наголосили на дослідженні дитячого фольклору (тобто творцями якого були діти, а не який було створено дорослими для дітей). Сюди входять дитячі ігри, кликанки, дражнилки. лічилки та інші прояви дитячої творчості.

Своєю чергою українська колега Людмила Мірошниченко-Гусак, заступниця з наукової роботи директора Волинського краєзнавчого музею та викладачка ВНУ, висвітлила питання фіксування і збереження дитячих народних ігор. Виступ був дуже «живий», адже звучало чимало історій з процесу досліджень, наче звіт з польової роботи. 

Ольга Коменда, докторка мистецтвознавства, професорка кафедри музичного мистецтва ВНУ та заступниця директора Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського, підняла питання культурної спадщини, яка налічує століття, та провела огляд дослідників та їх праць на тему пісень Західної Волині та Полісся. 

Софія Пасюк, завідуюча предметно-циклової комісії «Образотворче, декоративне мистецтво, реставрація» вищезгаданого коледжу імені Ігоря Стравінського, провела порівняльний аналіз регіональних орнаментів України та охопила тему змісту сучасної орнаментальної мови. 

Алла Опейда, заслужена артистка України, директорка культурно-мистецького центру «Красне», керівниця дитячої вокальної студії «Зернятко» акцентувала увагу на обрядовій творчості та пісні Волині, уривки з яких співачка відтворила наживо. 

Не завершенні заходу відбулось підбиття підсумків та вручення сертифікатів учасникам конференції. 

 

Читайте також:

Можливо зацікавить