Візія майбутнього: як Луцьк стане технологічним та креативним хабом

Презентація проєкту відбулася у п’ятницю, 15 травня у центрі Дія.Бізнес.

Ідея створення хабу в Луцьку 

Ініціатором проєкту став засновник ГО «Алгоритм дії» Адам Харбер, який детальніше розповів про цю ініціативу.

«У нас є велика спільна мрія: ми маємо намір перетворити Луцьк на локальний, креативний і технологічний хаб. Для цього ми поставили собі певні задачі. Спершу – об’єднати спільноту однодумців. Згодом - створити простір, де ми б обмінювалися точкати зору, ідеями і концепціями. Наступне завдання - навчання новим речам, які були раніше неактуальні чи недоступні. Потім - реалізація самотужки, без грошей політиків, проєктів, які спрямовані на покращення середовища навколо нас. І згодом - застосування нових підходів якісно, довго, дорого», - розповів він. 

Для того, щоб створити такий хаб у Луцьку, ГО «Алгоритм дії» за власні кошти замовила урбаністичне дослідження Луцька. 

«Наша особиста ціль - почути відповіді на питання, які прямо впливають на будівництво і створення такого хабу. Це буде простір, де дизайнери, ІТ, фінансисти взаємодіють між собою і впливають позитивно на розвиток регіону через реалізацію своїх ідей», - додав Адан Харбер.

В головному фокусі – центр міста

Сам проєкт презентувала урбаністка Олександра Нарижна з команди Urban Reform, які й взялися за реалізацію.

Цілі проєкту: визначення потенціалів міста, формування спільної візії майбутнього; визначення інструментів для зростання туристичної та інвестиційної привабливості міста; створення моделі зв'язності міста через інтеграцію природи та нові пішохідні маршрути; підвищення якості життя, доступності, зручності та візуальної привабливості простору центральної частини міста для всіх верств населення.

«Мета проєкту - підвищити якість життя в місті і зробити його більш привабливим для мешканців, забезпечити сталий розвиток, економічну активність. В головному фокусі - центральна частина міста. Наші задачі: показати як має зростати і розвиватися центр», - зазначила вона

Загалом проєкт має декілька етапів: урбаністичне дослідження (весна 2023 року), розробка майстер-плану за результатами цього дослідження (літо 2023 року), презентація і обговорення (осінь 2023 року) та співпраця й імплементація рішень.

Наразі триває перший етап реалізації проєкту, відбуваються експертні інтерв’ю, щоб визначитися, яким бачать розвиток міста лучани. Нині урбаністи збирають дані, потім буде онлайн опитування про те, як «розбудити» Старе місто.

У Луцьку мав бути один з 30 урбан-парків

До слова, під час заходу, урбаністи також ділилися досвідом втілення урбаністичних проєктів у різних містах України та світу.

Олександра Нарижна, приміром, розповіла, що у низці українських міст, у тому числі й у Луцьку, в співпраці з Офісом президента планувалося створити 30 активних парків, які виросли з ідеї будівництва урбан-парків.

«Це місце, яке активує життя і є місцем зростання ком’юніті. Метою проєкту урбан-парку для нас стала легалізація вуличних культур, спорту – хіпхоп, брейкданс, паркур, скейтінг і легалізація їх в тмісті. Ми вигадували який це має бути прострі, дозволить молоді збиратись ставати комюніті і допомагати зростати. Цей простір затягує молодь, вона обмінюється досвідом, ці молоді люди не йдуть пити пиво, а зросттають в здоровому ком’юніті, він розвиває креативність. Ми стартували з Києва, потім у нас замовили 30 проєктів у містах по всій Україні. До 1 березня ми мали почати будівництво, але проєкт наразі заморозився», - розповіла вона.

До слова, цей урбан-парк у Луцьку мав бути в Центральному парку, проте, як показала нинішня весна і підтоплення, варто розглядати інші локації для такого об’єкту. 

Загалом публічні простори – це локації, де якнайшвидше видно зміни міського життя.

«Публічний простір демонструє якість життя. Зміни міста найшвидше можна зробити через покращення публічних просторів, бо тут не треба вирішувати багато земельних питань, менше бюрократичної тяганини. Наприклад, повоєнна відбудова Роттердаму почалась з облаштування публічних просторів, дитячих майданчиків, щоб в місто повернулось життя, і лише потім йшлося про будівництво великих проєктів», - резюмує Олександра.

Покращення екології та відкриті дані як основа стратегії розвитку міст

Міський простір має бути для людей, а не для автомобілів, зауважив інший учасник зустрічі - консультант із питань сталої мобільності ГО «Віжн зеро» Дем’ян Данилюк.

Він, зокрема, розповів про те, як інші європейські міста намагаються досягти зменшення викидів СО2, що відповідає Цілям сталого розвитку ООН.

«Вулиця має бути простором для життя, а не трасою. Це можна реалізувати через покращення мережі громадського транспорту, створення кишенькових парків, зелених зон. Щось схоже ми можемо зараз бачити у Луцьку на вулиці Лесі Українки», зазначив Дем’ян Данилюк.

Проектування міських просторів має бути доказовим і базуватися на різноманітних відкритих даних, розповів учасникам зустрічі  архітектор та співзасновник офісу міських проєктів «Урбанина»  Максим Головко. 

«Це те, що сильно бояться адміністрації, натомість містянам допомагає організовувати простір. Доказове проектування - це ухвалення рішень на основі конкретних даних. У нас же воно не працює, бо або нема даних, або не хочеться їх збирати», - каже він.

 

Один з прикладів успішного застосування відкритих даних для ухвалення рішень - мапа холери Джона Сноу, виконана в 1854 році. Завдяки нанесенню на мапу Лондона місць захворювання на холеру, вдалося знайти витік спалаху захворювання і його ліквідувати.

Доказове проєктування вивчає потенціал мікрорайонів, завдяки йому можна визначити, чи достатньо в тому чи іншому районі міста зелених насаджень, де треба зменшити, або ж збільшити інтенсивність руху, який з районів найбільш перспективний з точки зору ведення комерційної діяльності та інше. 

«Що треба досліджувати, щоб ухвалювати в урбаністиці правильні рішення: вік забудови, щільність забудови, екологія, мобільність. Коли ми бачимо де найбільше забруднення, то можемо ухвалювати рішення про зменшення інтенсивності руху. З усіх даних можна створювати стратегію розвитку міста. Проте цих даних або немає взагалі у нас, або вони не є у відкритому доступі», - додає він.

 

Урешті учасники зустрічі не лише ознайомилися з урбаністичними проєктами та напрямками, а й долучилися до дискусії навколо проєкту Urban Vision Lutsk, аби ідеї, які будуть закріплені в майстер-плані не були лише ідеями, а стали реалізованими ініціативами.