Волинське соломоплетіння – нематеріальна культурна спадщина України
Міністерство культури та інформаційної політики України включило до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України три нових елементи. Серед них і традиція соломоплетіння у Турійській громаді, що на Волині. Тож тепер цей перелік має 50 елементів.
Про це інформують у профільному міністерстві.
Відтак, новими елементами нематеріальної культурної спадщини України є:
«Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області»; «Практика та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» – традиційних страв кримських татар»; «Сливовий леквар – традиція приготування та культура споживання на Закарпатті».
«Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області»:
Соломоплетіння поширене на території Волинської області з давніх-давен, як прадавнє ремесло і ліки. У побуті селян ще у 30-40 рр. минулого століття можна було зустріти солом’яні шкатулки, бочки для зберігання зерна, павуки, які вішали на стелі та дідухи, які носили господарі й встановлювали на покуті у Святвечір.
Традицію соломоплетіння у Турійському районі зберіг і передав нащадкам Олександр Якович Коптюк (1916 року народження із села Кустичі).
У солом’яних виробах майстрів Турійщини зашифровані традиції, символи, знання та практики, що стосуються природи і світу.
У доробках: різдвяні павуки, іграшки, янголи, тварини, прикраси, сумки, капелюхи. Тут своя символіка: коло – безперервний зв'язок, циклічність поколінь, ангелики – наші охоронці, дзвоники закликають добру звістку, а коник – завжди на успіх.
Будь в курсі усіх новин
