Воїн з Волині скаржиться на умови реабілітації в Німеччині

Про умови проживання та харчування невдоволений чоловік написав у фейсбуці, - пише Буг.

“Ось в такі “прекрасні” умови і з “чудовим” харчуванням, я був відправлений на лікування і реабілітацію в місто партнер Цвікау, мером міста Ігорем Пальонкою”, – йдеться у дописі.

Міський голова відреагував на допис і обговирив проблему через відеозв’язок з німецькими представниками.

Нагадаємо, про те, що тренер-військовослужбовець 14 бригади проходитиме реабілітацію в Німеччині, стало відомо у вересні.

Домовитись із містом-партнером Цвікау про реабілітацію Героя було доволі непросто, це зайняло чимало часу, утім німецькі партнери пішли нам на зустріч і організували усе необхідне, аби нашого Героя прийняли в одній з кращих місцевих клінік та провели безплатне протезування, – повідомляє мер Ігор Пальонка.

“За що їм велика подяка. Проте учора ввечері мені стало відомо, що очікування військовослужбовця щодо клініки дещо не виправдались. Уже сьогодні соціальними мережами поширюється інформація зі звинуваченнями в мою адресу. Зізнаюсь, болісно на це відреагував, адже особисто дуже переймаюсь долею Ігоря Скучинського, який є прикладом мужності та незламності українських воїнів”, – написав мер Володимира.

 Аби прояснити ситуацію та знайти шляхи розв’язання проблеми, організували відеоконференцію з представником муніципалітету Цвікау, а саме заступником бургомістра Цвікау Свеном Дітріхом. Під час розмови обговорили питання надання якісних медичних послуг та перебування нашого Героя у належних умовах.

Як запевнив пан Дітріх, лікування Ігоря Скучинського відбувається за протоколом, ним опікується фаховий медичний персонал, а проблему мовного бар’єра буде розв’язано з допомогою українських лікарів, які працюють у цій клініці.

Нагадаємо, з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну військовослужбовець героїчно відзначився у кількох боях – зокрема на Київщині, коли йому разом із побратимами вдалось розбити колону ворога, не допустивши її просунення у напрямку Житомира, а також на Миколаївщині, де під час відступу прийняв бій на себе та отримав важкі поранення. Подвиг захисника був відзначений на державному рівні двома нагородами – орденом «За мужність» III ступеня та орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Переживши після поранення дві клінічні смерті, в результаті травм Ігор втратив ліву ногу. В його тілі досі лишається 10 уламків, а пересуватись молодий чоловік вчиться на тренувальному протезі.