Воїн з Волині скаржиться на умови реабілітації в Німеччині
Днями відправили до Німеччини на реабілітацію старшого лейтенанта Ігоря Скучинського з Володимира. Про лікування домовлялись із містом-партнером Цвікау упродовж кількох останніх місяців. Однак військовий не задоволений умовами перебування в медичному закладі.
“Ось в такі “прекрасні” умови і з “чудовим” харчуванням, я був відправлений на лікування і реабілітацію в місто партнер Цвікау, мером міста Ігорем Пальонкою”, – йдеться у дописі.
Нагадаємо, про те, що тренер-військовослужбовець 14 бригади проходитиме реабілітацію в Німеччині, стало відомо у вересні.
Домовитись із містом-партнером Цвікау про реабілітацію Героя було доволі непросто, це зайняло чимало часу, утім німецькі партнери пішли нам на зустріч і організували усе необхідне, аби нашого Героя прийняли в одній з кращих місцевих клінік та провели безплатне протезування, – повідомляє мер Ігор Пальонка.
Аби прояснити ситуацію та знайти шляхи розв’язання проблеми, організували відеоконференцію з представником муніципалітету Цвікау, а саме заступником бургомістра Цвікау Свеном Дітріхом. Під час розмови обговорили питання надання якісних медичних послуг та перебування нашого Героя у належних умовах.“За що їм велика подяка. Проте учора ввечері мені стало відомо, що очікування військовослужбовця щодо клініки дещо не виправдались. Уже сьогодні соціальними мережами поширюється інформація зі звинуваченнями в мою адресу. Зізнаюсь, болісно на це відреагував, адже особисто дуже переймаюсь долею Ігоря Скучинського, який є прикладом мужності та незламності українських воїнів”, – написав мер Володимира.
Як запевнив пан Дітріх, лікування Ігоря Скучинського відбувається за протоколом, ним опікується фаховий медичний персонал, а проблему мовного бар’єра буде розв’язано з допомогою українських лікарів, які працюють у цій клініці.
Нагадаємо, з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну військовослужбовець героїчно відзначився у кількох боях – зокрема на Київщині, коли йому разом із побратимами вдалось розбити колону ворога, не допустивши її просунення у напрямку Житомира, а також на Миколаївщині, де під час відступу прийняв бій на себе та отримав важкі поранення. Подвиг захисника був відзначений на державному рівні двома нагородами – орденом «За мужність» III ступеня та орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Переживши після поранення дві клінічні смерті, в результаті травм Ігор втратив ліву ногу. В його тілі досі лишається 10 уламків, а пересуватись молодий чоловік вчиться на тренувальному протезі.