Як працює примітивна російська пропаганда: фото та відео

Зовсім нещодавно світ облетіли фото зі святкування Дня Перемоги у москві. На головному пропагандистському російському «Першому» каналі транслювали великий концерт і серед світлин жертв Другої світової, яку рашисти продовжують називати великою вітчизняною, було зображення відомих американських грабіжників Бонні Паркер і Клайда Берроу.

Але ні Бонні, ні Клайд не дожили навіть до початку цієї війни, адже у 1933 році їх вбили поліціянти штату Техас. Та цей випадок корисний, адже він демонструє не лише примітивність російської пропагандистської машини, а й те, що фото і відео не є безумовними доказами події чи ситуації, яку вони демонструють. Інколи біля них можна навіть помітити примітку - фото чи відео несуть виключно ілюстративний характер. Проте це лише інколи. Багато видань у гонитві за переглядами й популярністю «забувають» про це повідомити.

Про це розповідає керівниця громадської організації «Волинська фундація» Анна Данильчук.

Тож обличчя солдат, відео пожеж чи обстрілів не завжди відповідають новині, яку ілюструють і про це важливо пам'ятати.

Ілюстрування – це поширений медійний інструмент, але професійні видання зобов'язані це зазначати. Натомість російські інформаційні злочинці зумисне «вкидають» сфабриковані фото і відео аби посіяти сумніви й паніку в українському суспільстві. Згадаймо хоча б їх діпфейк Зеленського.

Як пояснює Вікіпедія, діпфе́йк - методика синтезу зображення людини, яка базується на штучному інтелекті та використовує поєднання і накладення одних зображень та відео на інші зображення або відеоролики. Діпфейк можна використати для створення фальшивих відео і прикладом такого є фейкове звернення Зеленського про здачу Донбасу та пропозиція скласти зброю на початку березня 2022 року.

На щастя, російські пропагандисти зробили його невміло і вже з перших хвилин світова аудиторія розуміла, що це брехня, проте не варто забувати - такі технології існують і фейки бувають досить якісними. Тож в час війни не забуваймо - фото або відео ще не остаточний доказ.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію» за сприяння Європейського Союзу, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Волинська фундація» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.