«Жах, але тримається»: звільнений з полону волинянин-азовець - у госпіталі

Про це у коментарі Інформаційному агентству Волинські Новини розповіла мама Володимира Оксана.

З її слів, нині Володимир проходить обстеження в одній із медичних установ країни.

«Він іще поки не вдома. Хлопці перебувають у шпиталі», – зазначила пані Оксана.

Станом на 22 вересня жінка зауважила, що поки що не знає, де саме перебуває Володимир, оскільки не має «тісного телефонного зв'язку» із ним. Проте зазначила, що за попередньою інформацією, молодий чоловік не поранений, а проходить обстеження.

Пані Оксана розповіла, що до останнього не знала, що її син – у списках на обмін. Каже, що дізналась про звільнення своєї дитини близько опівночі 21 вересня.

Окрім цього, жінка зазначила, що про те, що Володимир у полоні, дізналась під час операції із виведення захисників Маріуполя з «Азовсталі» під контролем Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Нагадаємо, 18 квітня у фейсбук-спільноті поширили інформацію про пошук воїна. Зі слів його дівчини, 1 квітня 2022 року він поїхав у Маріуполь. До моменту евакуації захисників «Азовсталі» доля волинянина була невідомою. 

Натомість 23 квітня 2022 року із проханням допомогти у пошуках рідного брата свого хлопця до журналістів звернулась волинянка Любава Наконечна.

Нині дівчина не може стримати емоцій і сліз радості:

«Він одразу подзвонив нам, точніше, своєму рідному брату Роману. Десь о першій ночі. Ми майже всю ніч спілкувалися. Те, що він та інші пережили за нас усіх, за наш мир – це просто жах. Але головне – він їде додому», – розповідає Любава.

Дівчина каже: Володимир зізнається, що почувається жахливо, утім намагається жартувати: «Жити буду!»

Зі слів Любави, у телефонній розмові з рідними Володимир розповів, що у полоні зазнавав побоїв від окупантів, утім нині його стан здоров’я можна назвати задовільним.

На запитання щодо морального стану звільненого Героя відповіла:

«А як ви думаєте? Звісно, жах, але тримається. Він сказав, що йшов туди заради своєї країни. Повірте, там, де вони були, їм усім було несолодко. Все залежить від духу людини, адже наш дух – це наша сила. Ми віримо, що ці хлопці з часом опанують це все, але війна – це несамовитий жах, який не забути. Та вони настільки мужні й відважні, що цього всього не покажуть».

Як відомо, 17 травня в Міноборони повідомили про початок операції з порятунку заблокованих на території комбінату «Азовсталь» захисників Маріуполя. Операція тривала й 18-19 травня.

22 вересня Україна повернула з полону російських окупантів 215 захисників, з них 108 – бійці «Азова».

Вікторія СЕМЕНЮК