25 грудня чи 7 січня: коли волиняни відзначатимуть Різдво у воєнний час. Опитування

Видання ВСН вирішило поцікавитися у волиняни, коли ж вони планують відзначати Різдво Христове.

Пресофіцер бригади волинської тероборони Сергій Хомінський:

«Різдво для українців - це родинне свято з пісними стравами та запаленою свічкою на столі. Проте цьогоріч у багатьох родинах буде інакше, адже тисячі людей служать у війську, мільйони ховаються від війни за кордоном або ж в інших областях України. І далеко не всі сім'ї цьогоріч зберуться у повному складі. А вечері при свічках для нас уже стали нормою через знищення ворогом нашої енергетичної інфраструктури, але від цього Різдво не втрачає свого значення навіть під час війни. І хоча раніше переважна більшість українців відзначала Різдво з 6 на 7 січня, то цьогоріч багато хто зустрічатиме його з 24 на 25 грудня.

Зокрема, для військовослужбовців волинської бригади територіальної оборони, які несуть службу без святкових вихідних і продовжують виконувати покладені на них завдання, кухарі постараються приготувати якісь смаколики на Різдво. Як робили це до дня ЗСУ і святого Миколая, коли кожному бійцю подали додаткову порцію холодцю прикрашеного кетягом калини. І це було дуже приємно і якось так по-домашньому. Звичайно, що на традиційних 12 став розраховувати не варто, адже більшість підрозділів перебувають у польових умовах і готують їжу на вогні, але якісь маленькі кулінарні приємності будуть. 

Але нам також важливо сьогодні пам'ятати про те, що у багатьох домівках немає світла, води, тепла, що ми несемо втрати, і, на жаль, вони будуть і під час свят, але ми мусимо пам'ятати, що правда і Бог на нашому боці, і перемога буде за нами.

Хочеться вірити, що це останнє Різдво, яке ми відзначаємо в умовах війни й критичних випробувань. Але попереду на нас чекає перемога й розбудова України. І більшість наших бійців з такими думками зустрічатимуть Різдво не залежно чи 25 грудня чи 7 січня». 

Ректор Волинського національного університету Анатолій Цьось:

«Ми це питання обговорювали у родині й одноголосно прийняли рішення святкувати Різдво двічі: 25 грудня та 7. Адже, до усього потрібно звикати поступово, тому і вирішили відзначати 25, але поважаючи традиції зберемося за столом й 7 січня.

Якихось особливих традицій у нашій родині на Різдво немає. Переважно збираємося усі разом, хто є у Луцьку, а на другий день обов'язково їдемо до мами в гості».

Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад:

«Відверто кажучи, ми уже починаємо відзначати Різдво. Але дружина каже, що з'їмо куті ще і 7 січня. Тому, можна сказати, що починаємо ламати традиції й святкувати з 24 на 25 грудня. 

Загалом цього дня ми збираємося родиною і їмо кутю. А також обов'язково - пісна вечеря».

Луцький художник, автор багатьох муралів у місті Андрій Присяжнюк:

«Різдво відзначатиму 25-го грудня, але без святкування».

Депутатка Верховної Ради від Волині Ірина Констанкевич:

«Ми вперше родиною цьогоріч будемо святкувати Різдво 25 грудня. І зберемося у батьків, які майже все своє життя відзначали Різдво 7 січня. Ми багато обговорювали це, й десь вийшли на компромісний варіант - молодші збираються на 25, а до старших з поваги до їх віку й традицій, пам’яті прийдемо 7 січня. Але мої батьки виявилися прогресивними й вже ладнаються на святкову вечерю у неділю, 25 грудня.

Кутю купили, рибу, гриби теж готують. І ми їм вдячні за такі погляди й бажання бути з усім світом. Наші сімейні традиції формувалися десятиріччями й безперечно у центрі приготувань були наші батьки. І не дивлячись на їх поважний вік, батькові майже 84, мамі 79 років, вони свято дотримуються українських традицій, приготування страв, декорування столу і читання молитов. За столом нас збирається зазвичай не менше чотирьох поколінь й двадцяти членів родини. Це і є наше багатство та радість. Стосовно паралельного святкування Різдва 25 грудня і 7 січня: то ми не вирішили питання зміни календаря. Але це теж треба робити, але м’яко, поступово пояснюючи. Війна прискорила ці зміни, й тепер лише треба бути рішучими й послідовними».

Керівник івент-агенції «Tikhonov сoncert and event agency» Євген Тихонов:

«Ми відзначаємо Різдво з 25 грудня по 7 січня. Любимо святкувати довго».

Депутатка Волинської обласної ради Ольга Омелько:

«Цьогоріч я особисто відзначатиму Різдво 25 грудня. А загалом у нашій родині традиційно напередодні Різдва 6 січня усі збиралися на пісну вечерю. Перед вечерею господар дому обходив обійстя й заносив до хати оберемок сіна і клав під святковий рушник - оберіг від громовиці, поруч ставив зерно, щоб наступний рік був щедрим на врожай, й усю родину вітає з Колядою:  «Судив Бог діждати, суди, Боже, провести в мирі-добрі й здоров’ї й майбутнього року діждати».

На святковий стіл готуємо 12 пісних страв, головною стравою є кутя з медом і маком. Зі сходом першої зірки в хату приходили колядники, які вітають з народженням Ісуса Христа».

Депутатка Володимирської міської ради Ганна Радкевич: 

«До минулого року нашої родини святкування Різдва 7 січня залишалося теплою сімейною традицією, від якої допоки ми не хотіли відмовлятися, але цьогоріч спробуємо впровадити ще одне - 25 грудня.

Переконана, що не можна різко змінювати дату святкування, адже це призведе лише до розколу серед нас, адже крайні місяці фактично усі розмови та дискусії у соцмережах свідчать про те. Тому перехід повинен бути поступовим й поміркованим. І що важливо, при перенесенні святкування Різдва на 25 грудня, доведеться переносити й інші великі православні свята. Зокрема, День святого Миколая, Хрещення, Василя тощо. Багатьом, таку зміну буде важко сприйняти. Адже усі ми звикли, що від Різдва 7 січня, споконвіку починався період святок, який тривав до Водохреща. Також це важливо для наших дітей, адже колядки та посівання створюють особливу атмосферу й очікування для них. Тому не можна просто викорчувати з пам’яті українців вікові традиції. Для нашої родини принципової різниці коли святкувати народження Ісуса Христа немає, да й в Біблії немає точної її дати. Напевно, дві дати Різдва мають свої вагомі аргументи. Тому кожен українець повинен сам вирішити для себе, коли святкувати, але сваритися з цього приводу з рідними й друзями не варто. Адже справжня віра - в наших серцях, і вона не прив’язана до дат.

У родині це свято ми відзначаємо як і більшість українців. Єдине, що страви до святкового столу готує чоловік, допоки ми з дівчатами на службі у церкві».

Загалом у Волинській єпархії Православної Церкви України зазначають, що священний синод не переносить святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня та не закликає відзначати Різдво за новоюліанським календарем, а лише дозволяє звершити цю урочисту відправу як виняток цьогоріч тим громадам, які цього бажають.

Відзначати Різдво Христове за новим стилем, а всі інші дні церковного календаря жити за старим - неправильно. Не можна руйнувати календарне коло богослужінь, за яким православна церква живе віками. А перехід на новоюліанський - це перенесення на 13 діб усіх незалежних від Пасхи великих і малих свят, присвятків, переважної більшості храмових празників, днів ангела тощо.

Але й той же час науково доведено, що юліанський стиль застарів. У 1582 році, коли задля виправлення неточності запровадили григоріанський календар, різниця між ними була 10 днів. Нині - уже 13 і надалі збільшуватиметься. Однак і григоріанський недосконалий теж, тому на початку 20 століття сербський учений Міланович створив точніше числення часу, яке названо новоюліанським. Воно збігатиметься з григоріанським до 2800 року.

Тому перехід на новий стиль - це не лише можливість відзначати свята з великою частиною вселенського православ’я і західним християнством. Це і ще більше віддалення від «русского міра», адже найбільше за застарілий юліанум тримається РПЦ, надаючи йому трохи не сакрального значення.

Де у Луцьку можна замовити різдвяну вечерю на Святвечір.

Як й коли волиняни відзначатимуть Різдво цього року. 

На Волині на зимові свята не скасовуватимуть комендантську годину.