«Перейти на українську – запросто», – інтерв’ю з музикантом із Харкова, який переїхав на Волинь

«Перейти на українську – запросто», – інтерв’ю з музикантом із Харкова, який переїхав на Волинь

Співак та композитор Сергій Клим, який переїхав у Нововолинськ на Волині з Харкова, вже провів декілька сольних концертів та впевнено продовжує рухатися вперед.

Про свій творчий шлях, зміни у житті та плани на майбутнє розповів музикант в інтерв’ю БУГу.

Розкажіть про свій творчий шлях. Як ви стали музикантом, композитором?

– Я почав займатися гітарою з 14 років та закінчив музичну школу. Мій батько музикант, він піаніст, моя дружина викладач вокалу, тобто в нас сім’я музична. Спершу ми зібрали групу, з якою їздили працювати по Україні, а саме в Дніпро, Запоріжжя та Харків. Ми дуже багато грали, а особливо рок. Потім я працював особисто, робив сольні концерти і весь цей час я писав багато пісень.

Наскільки війна змінила ваш стиль музики? Можливо, щось дуже кардинально змінилося у вашому житті?

– Щодо музики, то почав писати військові пісні. Ми переїхали жити в Харківську область, п’ять місяців все було добре, а потім ракети. Нас розбомбили. Це дуже впливає на мізки і відповідно, відображається в піснях. Я - сімейна людина, у мене двоє дітей, і з дружиною ми прийняли рішення виїжджати з Харкова. 

Як я й казав, ми жили добре, поки «русня» не вирішила бомбити поля, щоб залишити людей без врожаю. В нас дача була, біля якої через обстріли загорілися поля й ліси, полетіли вікна. Ми пересиділи бомбардування, зібрали швидко речі і виїхали. Потім ще повернулись разок, все позбирали, прибрали та побули там десь тиждень.

Наскільки швидко ви прийняли рішення виїжджати з Харкова на Волинь?

– Виїхали 31-го липня. А в Харкові постійна канонада була. Вони, падлюки, починали бомбити вночі. Днем ти ходиш на ринок, займаєшся якимись справами, й до цього вже якось звик. А вночі ти спиш, і тут починається… А поряд з нашим будинком дуже багато було промзони. Дружина сказала, що більше не може тут знаходитись і ми прийняли рішення виїжджати. Серед моїх друзів, до яких я міг поїхати, хтось служить, хтось виїхав. А у дружини були дуже далекі родичі на Волині, куди ми й вирушили.

«Перейти на українську – запросто», – інтерв’ю з музикантом із Харкова, який переїхав на Волинь

Ви плануєте тут залишитися? Розвиватися?

– Ми плануємо тут залишитися і розвиватися в музичній сфері. Ось зараз з молодіжною організацією співпрацюємо, робимо благодійні концерти. А так, я ще в місцевому ресторані працюю музикантом, теж співаю.

Скільки за цей період взагалі написали пісень?

– Дуже мало написав, адже був не в гарному настрої, щоб їх писати. Всього 2 композиції я написав за пів року. Я не займався музикою поки всі ці перипетії були, взагалі не до цього було. 

У вашому інстаграмі раніше пісні були російською. Як швидко ви перейшли на українську мову? Чи не було вам важко?

– Моментально. Перейти на українську – запросто. Мені не було важко взагалі. У Харкові я розмовляв російською мовою, тому що у місті приблизно 70% російськомовних людей. Це українці, але російськомовні. Навіть якщо хтось говорить, що у Харкові «здрастє россия», нічого такого не було, немає і не буде. Молоді люди ненавиділи «русню» ще з далекого 2014 року. Але я вважаю за потрібне розмовляти українською мовою, не важливо де ти, на Волині, чи у Харкові, через що почав писати й виконувати свої музичні твори українською.

Де можна послухати ваші пісні?

– В інстаграмі, але там не всі мої композиції. Минулого року, перед війною, я зібрав студію звукозапису і вирішив зробити всі свої пісні професійно, не так, що просто на гітарі побринькав і відзняв себе. Я закінчив якраз у кінці січня і все. Не дали мені це зробити. Більше цієї студії нема. Туди прилетіло теж. Я встиг забрати усю техніку, яку закупив на той час, та привіз її сюди, до Нововолинська. Можливо, вдасться створити який свій осередок тут.

Усі наші виконавці нині пишуть та співають українською мовою. На вашу думку, після перемоги України залишиться така тенденція?

– Так, залишиться, у мене так точно. Навіть якщо я повернуся до Харкова, де у мене залишився батько, теща, тесть, які розмовляють російською, я продовжу писати українські пісні!

Читати також: 

Можливо зацікавить

«Слухали російську музику»: на Великдень у Ковелі переселенці влаштували галас і ледь не побилися із місцевими. Відео

«Слухали російську музику»: на Великдень у Ковелі переселенці влаштували галас і ледь не побилися із місцевими. Відео

У квітні в пологовому Нововолинська народився 31 малюк
фото

У квітні в пологовому Нововолинська народився 31 малюк

Павло Лебідь

Суд вирішив зняти електронний браслет із скандальновідомого Паші «Мерседеса», що служив на Волині

«Хліб єднання»: на Волині переселенці випікали Великодні паски

«Хліб єднання»: на Волині переселенці випікали Великодні паски

25 людей - в одному домі: біля Луцька переселенці оселилися у хаті-гуртожитку

25 людей - в одному домі: біля Луцька переселенці оселилися у хаті-гуртожитку

переселенці

Пережила смерть обох дітей, дві окупації і майже в 70 років стала єдиною опорою для 10-річного онука

Поховання військового
фото

Мужній воїн, турботливий син, люблячий чоловік та батько: на Волині попрощались із Героєм Денисом Скубієм

Востаннє додому повертається Герой з Волині Денис Скубій

Востаннє додому повертається Герой з Волині Денис Скубій

Один раз на вісім днів: на Волинь з Донеччини курсуватимуть евакуаційні поїзди

Один раз на вісім днів: на Волинь з Донеччини курсуватимуть евакуаційні поїзди