Чи варто сумувати, якщо 8 березня відмінять? Думки відомих волинянок

Видання ВСН вирішило поцікавитися, що відомі волинянки думають про «жіночий день» і чи сумуватимуть, якщо все ж його скасують.

Оксана Коротка, власниця луцького Центру косметології

Оскільки цьогоріч було питання щодо уникнення усіх радянських і російських подій, свят, символіки, то я почала читати походження цього свята. Насправді воно не виникло на теренах Радянського Союзу, наскільки я розумію. Це, швидше, день боротьби за свободу і права жінок. 

Я не вважаю, що це повинен бути вихідний, і робити з нього щось помпезне. Це звичайний день. Бачу, опитування в Дії показало, що 62% людей «за», але ми рухаємося до Європейського Союзу, де це не є таким великим святом. 

«У мене 8 березня асоціюється зі святом весни, але якщо зроблять День української жінки, то ці всі питання відійдуть на інший план: свято для жінок залишиться, адже це привід привітати маму, бабусю чи подругу. В цілому, у випадку скасування це значно на мене не вплине»

Марія Адамчук-Коротицька, засновниця благодійного фонду «Стопрак»

У такому вигляді, як він був - однозначно потрібно скасовувати. Бо це День боротьби жінок за їхні права, а не день жіночності, краси й тюльпанів. І, однозначно, не робити цей день вихідним. Я розчарована голосуванням в Дії. 

Ірина Констанкевич, народна депутатка

Моя однозначна позиція щодо відзначення 8 Березня - я не підтримую будь-які законодавчі ініціативи, що пропонують внести зміни щодо відзначення державних свят. 

Одна з головних причин - це не те першочергове завдання, яке ми, як депутати, маємо вирішувати під час війни. Те, що, я вважаю, варто ухвалити - це скасувати 9 травня як радянське свято, і натомість установити 8 травня як день завершення Другої світової війни й День пам’яті. 

Що стосується 8 березня, як відзначення жіночого свята, я категорично проти перенесення на 25 лютого. Насправді жінок треба цінувати й кохати щодня. Це радянський постулат - «жіночий день - 8 березня». Українська жінка є взірцем сили, мужності та волі у всьому світі. Чи вона військовослужбовиця, чи волонтерка, чи мама, яка покинула свій дім, аби захистити своїх дітей. 

«До того ж 25 лютого щороку відзначаємо день народження Лесі Українки. Подвоєння свят знівелює обидва.

Ще одна не менш важлива причина - річниця повномасштабного вторгнення, 24 лютого, це переддень Дня української жінки, який пропонують нам відзначати. Себто якийсь відсоток людей буде готуватися до відзначення Дня української жінки, у той час, коли 24 лютого для кожного з нас - день скорботи і пам‘яті?»

Інший бік питання - перейменовувати 8 Березня у день захисту прав жінки, виглядає наче ми визнаємо, що реально маємо тут проблеми…Сучасну жінку не треба захищати, це вона боронить Україну. Зрештою, з часом я розумію, що ця формула дзеркально стосується і чоловіків. 

«Якщо суспільство таки визначиться у бажанні відмовитися від відзначення 8 Березня як такого (бо поки що 50/50), тоді мені найбільш до душі 1 березня - початок весни, оновлення і краси»

Яна Кінах, адвокатка

«Я не буду сумувати, якщо його скасують. В принципі, давно не вбачаю гострої потреби у цьому святі. Мені більше подобається 1 березня, як символ Дня весни, наприклад, чи Дня жіночності. Будь-яке формулювання мені підходить, як символ зустрічі весни, перш за все»

Вважаю, вихідний у цей день не потрібен. Не хочу вдаватися в питання гендерної рівності, тому що на цьому зараз багато спекулюють. Якщо виходити за рамки сприйняття гендерної рівності, то я не вбачаю у 8 березня якоїсь особливої чи історичної цінності, і дуже за ним не сумуватиму.

Наталія Ариванюк, нотаріуска та волонтерка «Волинь SOS»

Це міжнародний день, а оскільки у нас зараз багато негативу, мені здається, дівчат треба трішки підтримати. Символічно зробити для них свято з квіточками. Я не проти, щоб воно лишилося. 

«Якщо його скасовувати - нічого страшного. Свято собі можна хоч кожного дня влаштовувати, тільки щоб були причини для радості»

Наприклад, у мене є чоловік, то я і в неділю зможу отримати від нього букет. А у кого його немає, то, може, від співробітника отримали б букет, познайомились - дивись, і сім‘я створилася.

Ірина Вахович, ректорка Луцького національно технічного університету

До 2022 року мені подобалося свято. Я його не асоціювала ні з радянським періодом, ні з комуністичним. 8 березня було для мене святом весни. 

«Зараз, певно, через вплив агресивного зовнішнього фактору (війни, - ред.) я не сприймаю цей день, як свято. Все якось природно змінилося у свідомості у той рік»

Читайте також:

• Крило літака, телефон медсестри, фудтрак з їжею: екстремальні запити волинським волонтерам, які можуть все
• Заборона виїзду жінок за кордон: дехто складе повноваження. Коментарі депутаток з Волині