Пшоно, фарбоване зеленкою, відвар цибулиння для всієї вулиці: як раніше на Волині святкували Великдень

Пшоно, фарбоване зеленкою, відвар цибулиння для всієї вулиці: як раніше на Волині святкували Великдень

Лучанці Людмилі Левчук - 57. Раніше вона працювала охоронцем на заводі, а згодом – продавчинею лотерей. Нині пенсіонерка з своїм чоловіком доглядають молодших онуків, а в майбутньому очікують правнуків. Людмила Петрівна добре зберегла свої сімейні звичаї святкування Великодня та залюбки ділиться спогадами.  

 Жінка народилась у с. Чекно Рівненської області, проте зараз проживає у Луцьку.  Каже, що ще з дитинства має хист до кулінарії. Готування їжі їй приносить лише задоволення та знімає стрес. А до великого свята Великодня вона завжди ставилась відповідально. При підготовці до свята наслідувала народним звичаям, а паску випікала лише за певними правилами.   Вона з усмішкою згадує, як в її дитинстві готувалися до Великодня. Тоді діти особливо чекали цього свята аби похвастати обновками. 

«Наші батьки перед святом везли нас в Луцьк та купляли все нове. Якщо рання Пасха - курточки, пізня - костюми, білизну. Потім вбиралися, всі діти виходили на подвір’я та вихвалялись новими покупками. Взагалі, я не знаю, чи були такі діти, яким щось нове не купляли. Це була така традиція», - згадує вона.  

  Ще, пригадує, перед Пасхою всі йшли на «могилки» прибирати. Її дитинство випало на часи Радянського Союзу, коли навіть за згадку про релігійне свято могли суворо покарати. І про традиції тоді мало згадували.  

Це сьогодні, зазначає вона, інший час. Раніше ж, розповідає жінка, дітей не пускали на освячення великодніх кошиків, оскільки у Радянському Союзі відзначати Великдень було заборонено.   

«Взагалі саме сімейних традицій у нашій родині не було. Моя сім’я була «колгоспниками», тому здебільшого свята батьки проводили на роботі. Також з дитинства батьки навчили мене, що тісто на паску міситься при повній тишині. Не можна було сваритись під час випікання. інакше паска не вдасться. Навіть вікна закривали, щоб лишній раз вітер не завіяв», - каже вона.  

 Хай там як, але радянська машина не забрала у родини пані Людмили традиції пекти паски. Тоді, через тотальний дефіцит, прикрашали великодню здобу не яскравою посипкою, а кольоровим пшоном, яке фарбували доступними засобами. 

«Раніше з тіста «хрестика» робили, виліплювали різні «листочки» та викладали на паску. Прикрашали глазур’ю, проте посипки не було.  Тому ми брали пшоно і фарбували його соком з буряка чи моркви, потім стелили на газету, і давали обсохнути. Я навіть зеленкою пшоно фарбувала. Це була така особливість в нашій сім’ї. Також ліпили «мазурки» - це такі круглі або продовгуваті булочки зі здобного тіста. Вони пеклись у суботу вранці, а паска - в четвер. Також випікали печиво та безе», - згадує лучанка.

І в тоталітарній країні люди не забували фарбувати яйця, проносячи крізь роки радянщини традиції предків.  

«Зазвичай фарбували яйця фарбою, яка продавалась в магазині та цибулиним лушпинням. В нас ціле село фарбувало яйця з однієї каструлі. Моя мама пофарбує, залишилась вода, передала сусідам, і так далі. На одну сім’ю фарбували по 100 яєць, а може і більше, бо ж потрібно ходити і зі всіма «хрестоситись», - пригадує жінка.  

І хоч на той час поняття посту було під забороною, але ж «розговлятися» не заборонить ніхто. Тож святковий стіл ломився від страв. 

«Найосновнішими стравами були: холодець, 6 блях ковбаси, паштет, сальтисон та ціла стегнова частина свині, обліплена тістом та запечена в печі. Також готували голубці, ще хрону 3-літрові дві банки. Ледь не забула, ще бочок коптили», - каже вона. 

 Також вона поділилась улюбленим рецептом паски. 

На 4 невеликі паски.  

«Спершу ставиться опара. Беремо 50г дріжджів, стакан молока та 4 ложки цукру. Дріжджі розтираємо з цукром і заливаємо теплим молоком. Потім даємо трохи борошна, щоб вийшла консистенція як в густої сметани, накриваємо плівкою, та чекаємо поки бульбашки підуть. Тим часом готуємо здобу. Я особисто беру 2 яйця і 4 жовтка. Досипаємо склянку цукру, і це все збиваємо. Потім додаю ванілін, 100 грамів хорошого топленого масла, але не гарячого. І ще в мене є секрет. 

Щоб паска не черствіла, в тісто треба додати 2 ложки меду і 50 грамів чогось спиртного. Це може бути горілка, коньяк, але не вино. Потім я все змішую та додаю приблизно пів кілограма муки. Далі треба почекати, щоб тісто зійшло. Як тісто зійде, можна додати родзинки чи сухофрукти. Потім беремо форми, з тіста крутимо кружечки та викладаємо, головне, щоб форма була наповнена на третину. Далі потрібно зачекати поки тісто виросте у формі, змастити зверху яйцем і поставити пектись. Ось такий в мене рецепт». 

Автор - Оксана Кравчук

Читайте також: 

  • Чистий Четвер: як святкується і що заборонено робити
  • В яких церквах у Луцьку і коли будуть святити паску? Розклад
  • На Волині волонтерки печуть паски для військовослужбовців

Можливо зацікавить